1

Тема: Енергія молнії

Сиджу на днях вдома, гроза... і тут як в мультфільмі лампочка над головою загорілась! Та це ж з блискавки можливо отримати електроенергію!!! Думаю, оце красава, оце ідея...!!! wink Потім аж розсміявся сам до себе, почав згадувати експеримент Франкліна і здається в Тесли були роботи з цього приводу... запал почав згасати.
Я не інженер і не технік, так на голому ентузіазмі фантазую але це ж мільйони вольт і тисячі ампер, це ж з одної блискавки пів України можна забезпечити на пару днів.... чи на день wink чого ніхто в цьому напрямі не працює? Невже ще не можуть придумати якогось конденсатора щоб втримати цю енергію?

2

Re: Енергія молнії

Почитай спочфтку про атмосферний струм, далі ти дізнаєшся, що електроенергія струми завжди і всюди нас обгортають то від землі в небо то на оборот.. можливо недолік блискавки що вона рідкісна дуже і коротко тривала.. десь хтось говорив, що перельман в одній із своїх книжок розраховува таку задачу як енергія блискавки.. висновок був таким, що не дуже це вигідно...

3 Востаннє редагувалося yurikvelo (2015-07-03 15:01:00)

Re: Енергія молнії

Ідеї знімати іонізованим променем енергії з грозових хмар - описані в дитячих журналах 1970-их років.

Ніякого інтересу цим займатися немає - кількість квт-год, які можна добути таким способом мізерна - це кілька хвилинні включення кілька разів на місяць дуже великої потужності. Накопити цю енергію нікуди, а встигнути зупинити ТЕЦ чи АЕС на кілька хвилин - неможливо.

Вартість такої електрики - просто захмарна.
Накопичувати цю електрику можна або в Li-Ion акумулятори (найшвидкодійніші з хімічних джерел енергії), то її вартість буде наступна.
Найсучасніші Li-Ion акуми дозволяють зарядні струми 2C, тобто можуть набрати свою ємність за 30 хвилин.
Якщо зйом електрики з хмари буде тривати 1 хвилину 1 раз на 2 дні (180 разів на рік буде грозова хмара), то за рік буде накопичено 180 * 1 / 30 = 6 ємностей акума.
Собівартість Li-ion акумів на сьогодні складає $500 за 1 квт-год.
Якщо розтягнути окупність батареї на 5 років (безвідсотково), то собівартість електрики при нульовій рентабельності складе: $500 /5 / 6 = $15, або 330 грн. за 1 квт-годину.

Якщо гроза буде не 180 разів на рік, а 52 рази на рік (1 раз в тиждень), вартість електрики складе $60 (1300 грн. за 1 квт-год), що в 1000 разів дорожче за електрики від вугілля.

В розрахунках беремо що сама іонізаційна башта і все зарядне і розподільче обладнання - безкоштовне.

Крім акумуляторів можна використовувати суперконденсатори. Прогрес в цій галузі сильно їх здешевив і зараз суперконденсатор на 1 квт-год коштує всього лиш $1100. Це в 2 рази дорожче за Li-ion, але й зарядні струми вони допускають більші - до 30С, тобто в перерахунку вартості проти зарядного струму вони в 15 разів дешевші за Li-Ion.

Електрика буде коштувати 22 грн. (якщо 180 разів на рік гроза) і 87 грн. за 1 квт-год (якщо гроза 52 рази на рік)

Ідея утилізувати енергію гроз - стара і добре розроблена. В цій галузі здійснені багато масштабних академічних і прикладних досліджень.
Проведена в 2006 році місія NASA за допомогою супутників вивчила всі тропічні регіони планети для пошуку найбільш грозових місць і виявила регіони де за рік буває до 70 гроз.

Американський винахідник Steve LeRoy реалізував винахід в металі і продемонстрував його роботу. Він зарядив конденсатор від штучної блискавки і 60-ватна лампочка світилася 20 хвилин від конденсатора.

В 2007 році винахідник продав свій винахід фірмі Alternate Energy Holdings, Inc. проте компанія не змогла заставити куплену установку запрацювати (в лабораторних умовах вона працювала, в польових - ні).

В університеті штату Флорида є "Lightning Research Laboratory", якою керує відомий у всьому світі фахівець з питань блискавок Martin Allan Uman. Він опублікував по темі 170 наукових робіт в рецензованих журналах і ще 200 робіт в нерецензованих. Він володіє 5 патентами в галузі. Отримав в 2001 році медаль Флеммінга від геофізичного товариства за неоціненний вклад в розуміння електризму, магнетизму землі та її атмосфери.

Згідно розрахуків Мартіна Умана, які він дав в 2007 року для газети Нью-Йорк Таймс стосовно придбанння компанією Alternate Energy Holdings винаходу Steve LeRoy - для того щоб протягом року користуватися 5-ма лампочками по 100 Ват, потрібно збудувати кілька десятків таких установок (масивна башта з багатьма металевими проводами) на великій площі.

Енергію грозових хмар Мартін Уман порівняв з енергію вибуху атомної бомби. Вона величезна і безкоштовна, але вловити за кілька секунд гігавати - неможливо. Джин випущений з пляшки назад туди не залетить.

Таким чином підсумуємо. На вартість 1 квт-год електрики найбільший вплив мають:
1) частота грозових хмар в місцевості. в 2 рази частіше хмари - в 2 рази дешевша електрика
2) вартість суперконденсатора (чи Li-ion).
3) вартість власне башти, металоконструкцій, землі під ними, перетворювачів, електроніки, розподільного обладнання і і ЛЕП

В моєму прикладі розрахунки взяті для дорогого (гіпотетичного) варіанта - зняття заряду іонізованим променем.
Недолік що потрібне потужне джерело електрики для генерації такого променя.
Перевага - зйом може тривати не долі секунди під час удару, а хвилини. Грозову хмару можна облучати ще до грозового розряду.
В реальності витрати енергії на створення променя можуть значно перевищити зняту енергію. Тобто установка може мати негативний фізичний баланс.

Практичні конструкції, як в Steve Le Roy - використовують енергію блискавки (громовідвід). Плюс що це дешевше, не треба ніяких затрат енергії. Але недолік, що за рік установка буде працювати не більше 50 секунд.
Тобто суперконденсатор за рік зможе набрати лише 1/72 своєї ємності.
Для річної віддачі 1 квт-год потрібен суперконденсатор вартістю 72* $1100 = $79200.

В практичному винаході Steve Le Roy використаний конденсатор ємністю 0.02 квт-год, при 50 блискавках за рік його установка може гіпотетично дати 0.1 квт-год електрики (на 0.15 грн в рік!!)



https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D1 … 0%BA%D0%B0

http://www.membrana.ru/particle/3136

4

Re: Енергія молнії

Цю проблему я вирішив ще у 1993 році.Грозові хмари заряджаються від іоносфери. Якщо замість грозової хмари над землею розмістити металеву пластину  - блискавка буде бити в землю цілодобово круглий рік .
You Tube Іоносферна електростанція ( модель )

5 Востаннє редагувалося Aleksandr7364 (2015-07-12 22:30:12)

Re: Енергія молнії

yurikvelo написав:

Ідеї знімати іонізованим променем енергії з грозових хмар - описані в дитячих журналах 1970-их років.

Ніякого інтересу цим займатися немає - кількість квт-год, які можна добути таким способом мізерна - це кілька хвилинні включення кілька разів на місяць дуже великої потужності. Накопити цю енергію нікуди, а встигнути зупинити ТЕЦ чи АЕС на кілька хвилин - неможливо.

Вартість такої електрики - просто захмарна.
Накопичувати цю електрику можна або в Li-Ion акумулятори (найшвидкодійніші з хімічних джерел енергії), то її вартість буде наступна.
Найсучасніші Li-Ion акуми дозволяють зарядні струми 2C, тобто можуть набрати свою ємність за 30 хвилин.
Якщо зйом електрики з хмари буде тривати 1 хвилину 1 раз на 2 дні (180 разів на рік буде грозова хмара), то за рік буде накопичено 180 * 1 / 30 = 6 ємностей акума.
Собівартість Li-ion акумів на сьогодні складає $500 за 1 квт-год.
Якщо розтягнути окупність батареї на 5 років (безвідсотково), то собівартість електрики при нульовій рентабельності складе: $500 /5 / 6 = $15, або 330 грн. за 1 квт-годину.

Якщо гроза буде не 180 разів на рік, а 52 рази на рік (1 раз в тиждень), вартість електрики складе $60 (1300 грн. за 1 квт-год), що в 1000 разів дорожче за електрики від вугілля.

В розрахунках беремо що сама іонізаційна башта і все зарядне і розподільче обладнання - безкоштовне.

Крім акумуляторів можна використовувати суперконденсатори. Прогрес в цій галузі сильно їх здешевив і зараз суперконденсатор на 1 квт-год коштує всього лиш $1100. Це в 2 рази дорожче за Li-ion, але й зарядні струми вони допускають більші - до 30С, тобто в перерахунку вартості проти зарядного струму вони в 15 разів дешевші за Li-Ion.

Електрика буде коштувати 22 грн. (якщо 180 разів на рік гроза) і 87 грн. за 1 квт-год (якщо гроза 52 рази на рік)

Ідея утилізувати енергію гроз - стара і добре розроблена. В цій галузі здійснені багато масштабних академічних і прикладних досліджень.
Проведена в 2006 році місія NASA за допомогою супутників вивчила всі тропічні регіони планети для пошуку найбільш грозових місць і виявила регіони де за рік буває до 70 гроз.

Американський винахідник Steve LeRoy реалізував винахід в металі і продемонстрував його роботу. Він зарядив конденсатор від штучної блискавки і 60-ватна лампочка світилася 20 хвилин від конденсатора.

В 2007 році винахідник продав свій винахід фірмі Alternate Energy Holdings, Inc. проте компанія не змогла заставити куплену установку запрацювати (в лабораторних умовах вона працювала, в польових - ні).

В університеті штату Флорида є "Lightning Research Laboratory", якою керує відомий у всьому світі фахівець з питань блискавок Martin Allan Uman. Він опублікував по темі 170 наукових робіт в рецензованих журналах і ще 200 робіт в нерецензованих. Він володіє 5 патентами в галузі. Отримав в 2001 році медаль Флеммінга від геофізичного товариства за неоціненний вклад в розуміння електризму, магнетизму землі та її атмосфери.

Згідно розрахуків Мартіна Умана, які він дав в 2007 року для газети Нью-Йорк Таймс стосовно придбанння компанією Alternate Energy Holdings винаходу Steve LeRoy - для того щоб протягом року користуватися 5-ма лампочками по 100 Ват, потрібно збудувати кілька десятків таких установок (масивна башта з багатьма металевими проводами) на великій площі.

Енергію грозових хмар Мартін Уман порівняв з енергію вибуху атомної бомби. Вона величезна і безкоштовна, але вловити за кілька секунд гігавати - неможливо. Джин випущений з пляшки назад туди не залетить.

Таким чином підсумуємо. На вартість 1 квт-год електрики найбільший вплив мають:
1) частота грозових хмар в місцевості. в 2 рази частіше хмари - в 2 рази дешевша електрика
2) вартість суперконденсатора (чи Li-ion).
3) вартість власне башти, металоконструкцій, землі під ними, перетворювачів, електроніки, розподільного обладнання і і ЛЕП

В моєму прикладі розрахунки взяті для дорогого (гіпотетичного) варіанта - зняття заряду іонізованим променем.
Недолік що потрібне потужне джерело електрики для генерації такого променя.
Перевага - зйом може тривати не долі секунди під час удару, а хвилини. Грозову хмару можна облучати ще до грозового розряду.
В реальності витрати енергії на створення променя можуть значно перевищити зняту енергію. Тобто установка може мати негативний фізичний баланс.

Практичні конструкції, як в Steve Le Roy - використовують енергію блискавки (громовідвід). Плюс що це дешевше, не треба ніяких затрат енергії. Але недолік, що за рік установка буде працювати не більше 50 секунд.
Тобто суперконденсатор за рік зможе набрати лише 1/72 своєї ємності.
Для річної віддачі 1 квт-год потрібен суперконденсатор вартістю 72* $1100 = $79200.

В практичному винаході Steve Le Roy використаний конденсатор ємністю 0.02 квт-год, при 50 блискавках за рік його установка може гіпотетично дати 0.1 квт-год електрики (на 0.15 грн в рік!!)



https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D1 … 0%BA%D0%B0

http://www.membrana.ru/particle/3136

Ніяких конденсаторів не потрібно . Потік енергії від іоносфери  іде постійно  зі швидкістю від 2 до 15 мільйонів Вольт за секунду - підставляйте пластини і стабілітрони і беріть хоч 1 Вольт , хоч 220 Вольт , хоч 1 500 000 Вольт. You Tube Іоносферна електростанція ( модель )

6

Re: Енергія молнії

Є якісь цифри? Тобто яку площу металу на яку висоту підняти, щоб отримати певний струм/напругу, в цьому дусі. Хоч якісь цифри?

7

Re: Енергія молнії

Naluvajko написав:

Є якісь цифри? Тобто яку площу металу на яку висоту підняти, щоб отримати певний струм/напругу, в цьому дусі. Хоч якісь цифри?

В пустелях достатньо  пластини підняти на висоту кілька метрів , в населених пунктах - вище дерев , ліній електропередач і ретрансляторів . Площа 1 км^2  теоретично  дасть 6 МДж  за 1 секунду  Докладніше  - на моїй сторінці в  Google  в " Мої публікації "

8

Re: Енергія молнії

Aleksandr7364 написав:

Ніяких конденсаторів не потрібно . Потік енергії від іоносфери  іде постійно  зі швидкістю від 2 до 15 мільйонів Вольт за секунду - підставляйте пластини і стабілітрони і беріть хоч 1 Вольт , хоч 220 Вольт , хоч 1 500 000 Вольт. You Tube Іоносферна електростанція ( модель )

Ви часом не журналіст?

тільки журналісти пишуть такі безграмотні, з технічної точки зору, тексти

9

Re: Енергія молнії

Aleksandr7364 написав:

Грозові хмари заряджаються від іоносфери.

брехня і провокація

10

Re: Енергія молнії

Всё правильно. Ещё товарищ Тесла показывал фокусы с лампочкой, которая "зажигалась" сама по себе.
У Вас, наверное, лампочка "энергосберегающая" газоразрядная? Попробуйте поместить её отдельно в электромагнитное поле - почувствуйте себя Теслой. Вот с молнией та же ситуация.

Мой сайт, если кому интересно:
Блог о возобновляемой энергетике